диз'юнктний
[dɪz'junktnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(логіка) Такий, що виражає роз’єднання, розділення або альтернативу; що має форму або характер диз’юнкції.
-
(лінгвістика) Про синтаксичний зв’язок: такий, що характеризується відсутністю формально вираженої граматичної залежності між компонентами, які з’єднані здебільшого за змістом або інтонацією.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. диз'юнктний, р. диз'юнктного, д. диз'юнктному, з. диз'юнктного, о. диз'юнктним, м. диз'юнктнім