дивочно

1. (від «диво») — так, що викликає подив, здивування; дивно, чудно, надзвичайно.

2. (від «дивитися») — так, що стосується дивин, пов’язано з ними; властиво дивинам.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прислівник () |