1. (від «диво») — так, що викликає подив, здивування; дивно, чудно, надзвичайно.
2. (від «дивитися») — так, що стосується дивин, пов’язано з ними; властиво дивинам.
Словник Української Мови
Буква
1. (від «диво») — так, що викликає подив, здивування; дивно, чудно, надзвичайно.
2. (від «дивитися») — так, що стосується дивин, пов’язано з ними; властиво дивинам.
Відсутні