дюжина

1. Кількість предметів, що дорівнює дванадцяти; дванадцять штук однорідних предметів.

2. (переносно) Невелика, приблизна кількість кого-, чого-небудь (зазвичай із числівником).

Приклади:

Приклад 1:
А как дюжина годов миновала, Домой Улікса1 судбина припхала. Принял марш прямо в лѣс до Філарета.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
“Підняв очі мої й бачив, і це муж, і в руці його…” Ось ще дюжина: Гляньте на гору Галілею! II апостолів.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
— Це — шiсть чи то сiм турецьких килимiв, беккеровський рояль, дюжина вiденських стiльцiв, наукова бiблiотека, дубовий письмовий стiл з вiдповiдним на ньому приладдям, великий стiл (з чорного чи то червоного дерева) для їдальнi, кiлька лiжниць з пружинними матрацами i т. д. Правда, що iз цiєї мебелi було прикуплено — я напевно не знаю. Але я знаю, що Iван Iванович, будучи скромною людиною, не любить похвалятись своїм сюрпризом.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”