дюбель

Значення

1. (Техніка) –

   Кріпильний елемент у вигляді пластмасового, металевого або дерев’яного стрижня, який вставляється в попередньо просвердлений отвір у стіні, стелі, підлозі тощо для створення надійного з’єднання з шурупом, цвяхом або іншим кріпильним виробом.

2. (Техніка) –

   Розмовна назва для комплекту, що складається з власне дюбеля (пластмасової втулки) та шурупа, призначеного для кріплення до суцільних основ (бетон, цегла, камінь).

Правопис та відмінювання