дитон

[dɪton] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Музичний інтервал, що дорівнює двом цілим тонам; тритон.

  2. (Мистецтво) –

    У давньогрецькій музиці — діатонний тетрахорд, побудований за схемою: тон — тон — півтон.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дитон, р. дитону, д. дитонові, з. дитон, о. дитоном, м. дитоні, к. дитоне

Більше записів