1. Відсутність або порушення симетрії; асиметрія.
2. (У фізиці кристалів) Властивість кристалічних структур, яка полягає в неможливості суміщення об’єкта з його дзеркальним відображенням шляхом просторових операцій (поворотів, переносів), що є причиною виникнення п’єзоелектричних, піроелектричних та інших специфічних властивостей кристалів.
3. (У біології) Відхилення від радіальної або двосторонньої симетрії в будові організмів або їх окремих частин.