1. Такий, що слугує для розрізнення, відрізнення; розрізнювальний, відмітний (переважно у фахових термінологіях, наприклад, лінгвістиці, семіотиці).
2. У лінгвістиці: про мовну одиницю (ознаку, властивість) — такий, що має здатність розрізняти значення одиниць вищого рівня (наприклад, дистинктивна ознака фонеми).