дистих

1. Віршований розмір, що складається з двох рядків (стоп), які утворюють самостійну строфу або частину більшого віршового твору.

2. У давньогрецькій та латинській метриці — окрема строфа з двох рядків, зокрема елегійний дистих, що поєднує гекзаметр і пентаметр.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |