Значення
- (Література) –
Віршований розмір, що складається з двох рядків (стоп), які утворюють самостійну строфу або частину більшого віршового твору.
- (Література) –
У давньогрецькій та латинській метриці — окрема строфа з двох рядків, зокрема елегійний дистих, що поєднує гекзаметр і пентаметр.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дистих, р. дистиха, д. дистихові, з. дистих, о. дистихом, м. дистихові, к. дистиху