1. (юрид.) Позовна застава, примусове закріплення майна боржника за кредитором на випадок невиконання зобов’язання, що застосовується в англійському праві та деяких інших правових системах.
2. (істор.) У середньовічному англійському праві — судовий наказ, який видавався кредитору для примусового утримання майна боржника до моменту розгляду спори в суді або виконання рішення.