1. (У математиці, логіці) Властивість операції, за якої результат її застосування до сукупності об’єктів еквівалентний послідовному застосуванню до кожного об’єкта окремо; розподільна властивість (наприклад, дистрибутивність множення відносно додавання).
2. (У лінгвістиці) Властивість мовних одиниць (звуків, морфем, слів) поєднуватися в мовленні з певним колом інших одиниць; сукупність позицій або оточень, у яких може з’являтися дана мовна одиниця.
3. (У економіці та логістиці) Характеристика системи, процесу або структури, пов’язаної з розподілом (дистрибуцією) товарів, послуг, інформації тощо.