Значення
- (Математика) –
(У математиці, логіці) Властивість операції, за якої результат її застосування до сукупності об’єктів еквівалентний послідовному застосуванню до кожного об’єкта окремо; розподільна властивість (наприклад, дистрибутивність множення відносно додавання).
- (Лінгвістика) –
(У лінгвістиці) Властивість мовних одиниць (звуків, морфем, слів) поєднуватися в мовленні з певним колом інших одиниць; сукупність позицій або оточень, у яких може з’являтися дана мовна одиниця.
- (Логістика) –
(У економіці та логістиці) Характеристика системи, процесу або структури, пов’язаної з розподілом (дистрибуцією) товарів, послуг, інформації тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дистрибутивність, р. дистрибутивності, д. дистрибутивності, з. дистрибутивність, о. дистрибутивністю, м. дистрибутивності, к. дистрибутивносте