дистонія

1. Медичний термін, що означає порушення нормального тонусу м’язів, судин або внутрішніх органів, що проявляється їх нестабільним напруженням або спазмами.

2. У неврології — синдром, що характеризується мимовільними, часто повторюваними, скручувальними рухами та незвичними позами різних частин тіла, спричиненими тривалим скороченням м’язів.

3. У музиці — навмисне відхилення від стандартного музичного строю (наприклад, рівномірно темперованого) або дисонанс, неточність у звучанні інструмента.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |