Словник Української Мови
Буква
1. Мати в наявності, володіти чим-небудь, мати можливість розпоряджатися чимось (часто про ресурси, кошти, інформацію).
2. Розташовувати, розміщувати щось у певному порядку або послідовності.
3. (Застаріле) Налаштовувати когось певним чином, впливати на чиїсь думки або ставлення.
Приклад 1:
– розпорядження диспонувати – володіти, в розпорядженні дописати – тут: пощастити, удатися дописувати – тут: сприяти (успіху) досвідний – досвідчений дотепний орудар кону – комік; жартівник, здібний актор драстичний (з польськ.) – різкий, сильний; неприємний; прикрий дружина (театральна) – трупа евентуальність – можливість; ймовірність елаборат (з лат.)
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”