дисперсія

1. (у фізиці) Залежність показника заломлення світла (або швидкості його поширення) у середовищі від частоти хвилі (довжини хвилі), що призводить до розкладання складного світла на спектральні кольори (наприклад, в оптичній призмі).

2. (у статистиці та теорії ймовірностей) Міра розсіювання (варіації) значень випадкової величини навколо її математичного сподівання (середнього значення); середній квадрат відхилень значень величини від її середньої.

3. (у хімії та технології) Дрібнодисперсна система, що складається з двох або більше фаз, з яких принаймні одна (дисперсна фаза) розподілена у вигляді дрібних частинок (твердих, рідких або газоподібних) в іншій, безперервній дисперсійній середовищі (наприклад, суспензія, емульсія, піна).

4. (у біології) Поширення організмів (насіння, спор, особин) за межі їхнього початкового місцеперебування, що призводить до розширення ареалу виду.

Приклади:

Приклад 1:
Дисперсія світла. Області нормальної і аномальної дисперсії ……….. 230 §99.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Дисперсія світла. Області нормальної і аномальної дисперсії Дисперсією світла називається за- лежність показника заломлення n речов и- ни від частоти ν (довжини хвилі λ ) світ- ла або залежність фазової швидкості υ світла в середовищі від його частоти ν .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Середня дисперсія визн а- чається за синьою Fλ =0,4861мкм і черво- ною Cλ =0,6563мкм лініях водню і позн а- чається CF nn − . Величина 1n nn D CF − − нази- вається відносною дисперсією, обернена її величина – коефіцієнтом дисперсії.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”