дисолюція

[dɪsoljut͡sijɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    (політ.) Розпуск представницького органу влади (парламенту, місцевої ради тощо) достроково, зазвичай з призначенням нових виборів.

  2. (Хімія) –

    (хім., фіз.) Процес розчинення, розпаду речовини на складові частини в розчиннику або внаслідок певних умов.

  3. (Медицина) –

    (мед., біол.) Розчинення, розрідження, розпад клітинних структур, тіл або патологічних утворень (наприклад, тромба).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дисолюція, р. дисолюції, д. дисолюції, з. дисолюцію, о. дисолюцією, м. дисолюції, к. дисолюціє

Більше записів