Дисмімія — у психології та психіатрії: стійка, невиправдано занижена самооцінка, патологічна невпевненість у собі, що супроводжується відчуттям власної неповноцінності та перебільшеним зосередженням на своїх (часто уявних) недоліках.
дисмімія
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |