Значення
- (Психологія) –
Дисмімія — у психології та психіатрії: стійка, невиправдано занижена самооцінка, патологічна невпевненість у собі, що супроводжується відчуттям власної неповноцінності та перебільшеним зосередженням на своїх (часто уявних) недоліках.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дисмімія, р. дисмімії, д. дисмімії, з. дисмімію, о. дисмімією, м. дисмімії, к. дисміміє