Значення
- (Військова справа) –
Розташування, розміщення військових частин, закладів, підприємств тощо на певній території; переміщення їх з одного місця в інше.
- (Медицина) –
(Медицина) Зміщення, переміщення органу або його частини зі звичайного місця (наприклад, внаслідок травми чи захворювання).
- (Геологія) –
(Геологія) Порушення первинного залягання гірських порід, їх зміщення внаслідок тектонічних процесів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дислокація, р. дислокації, д. дислокації, з. дислокацію, о. дислокацією, м. дислокації, к. дислокаціє
Походження слова (Етимологія)
Слово «дислокація» походить із західноєвропейських мов, зокрема через німецьке Dislokation, французьке та англійське dislocation, які утворені від середньовічного латинського dislocatio, що означає «переміщення». Це іменник пов’язаний з дієсловом dislocare — «змінювати місце», яке складається з префікса dis- (що означає роз’єднання, розподіл) та дієслова locare — «розміщувати», похідного від іменника locus — «місце». Таким чином, дислокація буквально означає «розміщення в різних місцях» або «переміщення». В українській мові це слово використовується для позначення розташування, розміщення чогось (наприклад, військ) або зміщення (в геології).