дислектик

Значення

1. (Медицина) –

   Особа, яка страждає на дислексію — порушення здатності до читання, що виявляється в стійких помилках при розпізнаванні букв, злитті їх у склади та слова, уповільненому темпі читання та недостатньому розумінні прочитаного, зазвичай пов’язане з особливостями роботи мозку.

2. (Психологія) –

   (У розширеному значенні) Особа, яка має специфічні труднощі в навчанні, пов’язані з обробкою мовної інформації, що можуть проявлятися не лише в читанні, але й у письмі (дизортографія), рахунку (дискалькулія) тощо.

Правопис та відмінювання