Словник Української Мови
Буква
1. (в математиці, інформатиці) Окремий, неперервний елемент, величина або об’єкт, що має чіткі межі та існує як цілісна одиниця, на відміну від неперервного.
2. (в техніці, автоматиці) Окремий сигнал, пристрій або стан системи, що може приймати лише обмежену кількість чітко визначених значень (зазвичай два: “увімкнено”/”вимкнено”).
Приклад 1:
При великих квантових числах ( )1n >> 1n 2 n 1n2 E E 2n n <<≈+=∆ , тобто сусідні рівні розміщені тим густіше, чим більше n. Якщо n дуже вел ике, то можна говорити про практично непе - рервну послідовність рівнів, і характерна особливість квантових процесів – дискрет– ність – згладжується.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
І ще одна дискрет– на різниця. В Чернівцях співали тенорові партії: Альберті і Гаєк, а баритонові – п. Шиманський, що хоть мав вже за собою дні сла- ви, все ж таки є артист з великою культурою.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”