Значення
- (Лінгвістика) –
(в лінгвістиці) Поділ мовної одиниці (наприклад, фонеми, морфеми) на дві складові частини або протиставлення двох її аспектів.
- (Філософія) –
(у філософії, логіці) Суворий поділ об’єкта, поняття або множини на дві взаємовиключні, суперечні частини (наприклад, добро і зло, істина і брехня).
- (Філософія) –
(переносно) Різкий, непримиренний поділ, протиставлення або роздвоєння чогось (думок, явищ, понять).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дискотомія, р. дискотомії, д. дискотомії, з. дискотомію, о. дискотомією, м. дискотомії, к. дискотоміє