1. (в лінгвістиці) Поділ мовної одиниці (наприклад, фонеми, морфеми) на дві складові частини або протиставлення двох її аспектів.
2. (у філософії, логіці) Суворий поділ об’єкта, поняття або множини на дві взаємовиключні, суперечні частини (наприклад, добро і зло, істина і брехня).
3. (переносно) Різкий, непримиренний поділ, протиставлення або роздвоєння чогось (думок, явищ, понять).