диско

1. Музичний стиль, що виник у 1970-х роках, характерний чітким танцювальним ритмом, використанням електронних інструментів і часто — фанковою основою.

2. Стиль танцювальної музики, а також сукупність культурних явищ (мода, спосіб життя), пов’язаних із цією музикою та танцювальними клубами (дискотеками).

3. Розмовне скорочення від слова “дискотека” як заклад або танцювальний захід.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |