дисклімакс

[dɪsklimɑks] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Література) –

    У літературознавстві — прийом, при якому автор навмисно порушує очікування читача щодо кульмінації твору, замінюючи її на несподівану, часто антикліматичну розв’язку або зниження напруження.

  2. (Лінгвістика) –

    У риториці та публічному виступі — стилістичний прийом, коли мовець, після серії наростаючих за значущістю аргументів або емоційних звернень, завершує думку раптово спокійним, зниженим або іронічним висновком.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дисклімакс, р. дисклімаксу, д. дисклімаксові, з. дисклімакс, о. дисклімаксом, м. дисклімаксі, к. дисклімаксе

Більше записів