дисграфія

[dɪsɦrɑfijɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Психологія) –

    Порушення письмової мови, що виражається у стійких помилках письма (заміни, пропуски, перестановки букв, спотворення структури слова тощо) за нормального інтелектуального розвитку та збереженого слуху й зору, пов’язане з недосконалістю вищих психічних функцій, що забезпечують процес письма.

  2. (Медицина) –

    У медицині та психології — часткове розладження навички письма, що є одним з видів специфічних порушень навчання, часто пов’язане з дислексією.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дисграфія, р. дисграфії, д. дисграфії, з. дисграфію, о. дисграфією, м. дисграфії, к. дисграфіє

Більше записів