дисгармонійний
[dɪsɦɑrmonijnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який порушує гармонію, суперечить їй; незлагідний, невідповідний, незбалансований.
-
У музиці: такий, що характеризується незлагодженістю, різкістю звучання; дисонуючий.
-
У мистецтві та естетиці: такий, що позбавлений внутрішньої єдності, пропорційності частин, викликає відчуття неповноти або неприємного контрасту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дисгармонійний, р. дисгармонійного, д. дисгармонійному, з. дисгармонійного, о. дисгармонійним, м. дисгармонійнім