дисгармонійний

1. Який порушує гармонію, суперечить їй; незлагідний, невідповідний, незбалансований.

2. У музиці: такий, що характеризується незлагодженістю, різкістю звучання; дисонуючий.

3. У мистецтві та естетиці: такий, що позбавлений внутрішньої єдності, пропорційності частин, викликає відчуття неповноти або неприємного контрасту.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |