Значення
- (Освіта) –
Властивість наукової роботи (дисертації) відповідати встановленим вимогам, що дає підставу для її захисту з метою отримання наукового ступеня; придатність дисертації до захисту.
- (Лінгвістика) –
(У переносному значенні) Серйозність, ґрунтовність, вагомість; така якість чого-небудь, що дозволяє розглядати це як самостійну, значущу тему для обговорення або дослідження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дисертабельність, р. дисертабельності, д. дисертабельності, з. дисертабельність, о. дисертабельністю, м. дисертабельності, к. дисертабельносте