Значення
- (Історія) –
Особа, яка не згодна з офіційною політичною лінією, громадською думкою або догматами правлячої групи, релігії чи ідеології; інакодумець, опозиціонер (особливо в тоталітарних суспільствах).
- (Історія) –
У конкретному історичному контексті — учасник руху опору та правозахисної діяльності в колишньому СРСР та країнах соціалістичного табору, який відкрито виступав проти комуністичної диктатури та порушень прав людини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дисентер, р. дисентера, д. дисентерові, з. дисентер, о. дисентером, м. дисентері, к. дисентере