дисемія

1. Медичний термін, що означає порушення здатності розуміти або використовувати символи (письмові, цифрові, музичні тощо), яке виникає внаслідок ураження головного мозку.

2. У психології та психіатрії — розлад мислення, при якому порушується асоціативний зв’язок між поняттями та їх словесними позначеннями, що призводить до неможливості адекватно називати предмети або розуміти значення слів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |