дисбаланс

1. Порушення рівноваги, незбалансованість у будь-якій системі, процесі або стані.

2. У медицині — розлад, порушення нормального співвідношення або функціонування фізіологічних процесів, речовин у організмі.

3. У економіці — невідповідність, розбіжність між окремими показниками, елементами господарської системи (наприклад, між попитом і пропозицією, доходами і видатками).

Приклади вживання

Приклад 1:
І навпаки, якщо порівняння показує дисбаланс і несправедливість, тобто людина вважає, що її колега отримав за таку саму працю більшу винагороду, то у неї з’являється психологічна напруга. У результаті, необхідно мотивувати цього працівника, зняти напругу і для відновлення справедливості виправити дисбаланс.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Приклад 2:
Прагнучи перебороти подібний дисбаланс, автори Balansed Scorecard виділяють чотири основних напрями оцінки втілення стратегії – це фінанси, удосконалювання внутрішніх процесів, клієнти, професійне і творче зростання співробітників (рис.9. 1) [6, c.13].
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |