диптих

1. Двостворчатий складень, зазвичай з живописними або різьбленими зображеннями релігійного характеру, що використовувався в християнському богослужінні.

2. Дві картини, гравюри, фотографії тощо, об’єднані спільною темою, ідеєю або композицією і що розглядаються як єдиний художній твір.

3. Літературний або музичний твір, що складається з двох самостійних, але внутрішньо пов’язаних частин.

4. У Стародавньому Римі — дві дощечки, з’єднані між собою, з восковим покриттям для письма.

Приклади вживання слова

диптих

Приклад 1:
Такий собi диптих. Iсторiя одного кохання, так би мовити.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 2:
Такий”диплом” являв собою диптих– дві навощені таблички, складені разом. У них вказувався рік , ім’я імператора, була відповідна печатка .
— Малярчук Таня, “Згори вниз”