1. Фізичний термін, що описує взаємодію між двома електричними або магнітними диполями, яка виникає через просторове розташування їхніх полів і є однією з основних складових міжмолекулярних сил.
2. У структурній хімії та спектроскопії — характеристика механізму релаксації або зв’язку, що обумовлений векторною взаємодією дипольних моментів, наприклад, диполь-дипольна взаємодія в ЯМР-спектроскопії.