диполь-дипольний
[dɪpolʲ-dɪpolʲnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Фізичний термін, що описує взаємодію між двома електричними або магнітними диполями, яка виникає через просторове розташування їхніх полів і є однією з основних складових міжмолекулярних сил.
-
У структурній хімії та спектроскопії — характеристика механізму релаксації або зв’язку, що обумовлений векторною взаємодією дипольних моментів, наприклад, диполь-дипольна взаємодія в ЯМР-спектроскопії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. диполь-дипольний, р. диполь-дипольного, д. диполь-дипольному, з. диполь-дипольного, о. диполь-дипольним, м. диполь-дипольнім