динамографія

1. (в історії науки) спосіб реєстрації рухів людини під час письма або малювання за допомогою спеціального приладу — динамографа, що фіксує швидкість, силу натиску та траєкторію.

2. (у фізіології та психології) розділ, що вивчає динаміку (силу, швидкість, ритм) рухів людини, зокрема м’язову роботу, за допомогою графічних методів реєстрації.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |