диминець

1. (заст.) Високий, переважно кам’яний, стовп для відведення диму від промислових підприємств, заводів, фабрик; димар, димохід, димова труба.

2. (перен., рідк.) Дуже висока, струнка будівля або споруда, що нагадує за формою димар.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |