димопровід

[dɪmoproʋid] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Спеціальна труба або канал для відведення диму, газів та продуктів згоряння від печей, котлів, промислових агрегатів до димаря або в атмосферу; димова труба.

  2. (Техніка) –

    У техніці — система трубопроводів, що служить для транспортування димових газів на значні відстані, наприклад, від котельні до центрального димаря.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. димопровід, р. димопроводу, д. димопроводові, з. димопровід, о. димопроводом, м. димопроводі, к. димопроводе

Більше записів