Древослів

Словник Української Мови

димогін

[dɪmoɦin] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Географія) –

    Власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.

  2. (Історія) –

    (заст.) Те саме, що димар; людина, яка чистить димарі або працює на димарних роботах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. димогін, р. димогону, д. димогонові, з. димогін, о. димогоном, м. димогоні, к. димогоне

Більше записів