димо

[dɪmo] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Міфологія) –

    (в українській міфології) злий дух, демонічна істота, що живе в диму, біля комина; один із домашніх духів, який може приносити шкоду людям або допомагати їм.

  2. (Лінгвістика) –

    (заст., діал.) дим, густий дим; чад.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дима, р. дими, д. димі, з. диму, о. димою, м. димі, к. димо

Більше записів