1. Який має властивість диму, схожий на дим за кольором, густотою, прозорістю тощо.
2. Наповнений димом, задимлений.
3. Який утворює багато диму при горінні.
димний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— здригнувся димний кущ.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”
Приклад 2:
Утомно дрижали наливнi поля, i перелiтав димний легiт. Небо брякло; нечутно й зiв’яло скрадалися полинялi соняшнi дороги до незнайомих горизонтiв, до туманово-бузкової маси.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прикментик () |