диметилкетен

[dɪmɛtɪlkɛtɛn] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Хімія) –

    Ненасичена органічна сполука з групи кетенів, похідне ацетону, що має формулу (CH₃)₂C=C=O; безбарвний газ або рідина з різким запахом, що використовується в органічному синтезі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. диметилкетен, р. диметилкетену, д. диметилкетенові, з. диметилкетен, о. диметилкетеном, м. диметилкетені, к. диметилкетене

Більше записів