димер

1. Хімічна сполука, утворена з двох однакових молекул (мономерів), що можуть бути пов’язані ковалентними або нековалентними взаємодіями.

2. У фізиці та техніці — пристрій (диммер), призначений для плавного регулювання електричної потужності, зазвичай яскравості світла ламп розжарювання або напруги на навантаженні.

3. У біології — білкова структура, що складається з двох однакових або подібних субодиниць (протомерів).

Приклади:

Приклад 1:
Которой рады услухавши, Воло- димер послал десять мудрых мужей по всѣх землях на вывѣдованіе вѣр и обычаев. Посланныи от него в розных сто- ронах были, приглядаючися вѣры и як хто служит богу своему, а наостаток всѣх пришли до Царигорода, до царей Василия и Константина, повѣдаючи им причину приходу своего.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”