дима

1. (історичне) Одиниця оподаткування на Русі та в Україні в XIV–XVIII століттях, що відповідала одному господарству (двору, хатинні) або певній кількості населення.

2. (застаріле) Дим, димок; також можливе позначення димарів або димної труби.

3. (у лісівництві) Стара назва міри площі лісу, що приблизно дорівнювала 0,5–1 десятини.

Приклади:

Приклад 1:
Доктор тим часом сперся на пульт спостереження і, після наповненої тай­ ною паузи, почав лєкцию вкрадчівим, порепаним од дима і пилі голосом. 33— Сьогодні ми здєлаєм ще один важний шаг, який позволить нам приблизитись вплотную к дибютному мастірству.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”