дилькотати

[dɪlʲkotɑtɪ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (діал.) Швидко й недбало говорити, базікати, теревенити.

  2. (діал.) Дзвонити, брязкати, видавати дзвінкі, брязкотливі звуки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дилькотати, р. дилькотатів, д. дилькотатам, з. дилькотати, о. дилькотатами, м. дилькотатах, к. дилькотати

Більше записів