дикуватість

1. Властивість або стан того, що є дикуватим; відсутність витонченості, культурності, обробленості; грубість, неотесаність.

2. Поведінка або вчинки, що характеризуються грубістю, неввічливістю, відсутністю вихованості.

3. Застаріле: стан дикої природи; незайманість, неторканість природного середовища.

Приклади:

Відсутні