1. Стан, поведінка або звичаї, властиві дикунам; первісний, неосвічений спосіб життя.
2. Грубість, нечемність, невихованість у поведінці або вчинках.
дикунство
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Яке дикунство! Ой боже, боже!
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |