дикумарол

[dɪkumɑrol] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Медицина) –

    Органічна сполука, похідне кумарину, що використовується в медицині як антикоагулянт непрямої дії для профілактики та лікування тромбозів.

  2. (Медицина) –

    Природна речовина, яку вперше виділили із зіпсованого конюшинного сіна (дикого донника), що спричиняла крововиливи у тварин; синтетичний аналог став основою для створення лікарських антикоагулянтів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дикумароли, р. дикумарол, д. дикумаролам, з. дикумароли, о. дикумаролами, м. дикумаролах, к. дикумароли

Більше записів