дикість

[dɪkistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Біологія) –

    Властивість або стан того, що є диким; необроблена, неосвоєна, первісна природа.

  2. (Соціологія) –

    Відсутність культури, цивілізованості; грубість, жорстокість у поведінці або вдачі людини.

  3. (Психологія) –

    Стан сильного душевного збудження, роздратування, люті.

  4. (Географія) –

    Застаріле: пустеля, глушина, безлюдне місце.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дикість, р. дикості, д. дикості, з. дикість, о. дикістю, м. дикості, к. дикосте

Більше записів