дихроматизм

[dɪxromɑtɪzm] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Фізика) –

    Оптична властивість середовища, що полягає в залежності показника заломлення світла від його довжини хвилі (кольору), що призводить до розкладання білого світла на спектральні кольори (явище дисперсії).

  2. (Медицина) –

    У фізіології зору — порушення нормального кольорового сприйняття, при якому людина розрізняє лише два з трьох основних кольорів спектру (найчастіше червоний і зелений), часткова форма дальтонізму.

  3. (Біологія) –

    У біології — наявність лише двох типів пігментів або фарбувальних речовин у клітинах організму, що обумовлює двоколірне забарвлення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дихроматизм, р. дихроматизму, д. дихроматизмові, з. дихроматизм, о. дихроматизмом, м. дихроматизмі, к. дихроматизме

Більше записів