1. Органічна сполука, похідна бензолу, в молекулі якої два атоми водню заміщені на атоми хлору; існує у вигляді трьох ізомерів (орто-, мета- та пара-), що відрізняються положенням атомів хлору в бензольному кільці та мають різні фізичні властивості; використовується як розчинник, проміжний продукт у синтезі барвників, пестицидів та як дезодорант і фумігант.
дихлоробензол
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |