1. Який дихає, робить вдихи й видихи; живий, що має здатність дихати.
2. (переносно) Який сприймається як живий, повнокровний, виразний; дуже реалістичний, наповнений життям.
дихаючий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови