Значення
- (Фізика) –
Фізичне явище самовільного проникнення молекул або атомів однієї речовини в іншу при їхньому безпосередньому контакті, що призводить до вирівнювання їх концентрацій у всьому об’ємі; розповсюдження частинок речовини в іншому середовищі внаслідок їх теплового руху.
- (Соціологія) –
У переносному значенні — повільне, поступове взаємне проникнення, змішування, поширення чого-небудь (наприклад, культурних явищ, знань, ідей).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дифузія, р. дифузії, д. дифузії, з. дифузію, о. дифузією, м. дифузії, к. дифузіє
Походження слова (Етимологія)
Слово «дифузія» походить із західноєвропейських мов, зокрема з німецької (Diffusion), французької та англійської (diffusion). Ці слова своєю чергою походять від латинського іменника diffusio, що означає «розлиття, розширення, поширення». Цей іменник пов’язаний із латинським дієсловом diffundere — «розливати, поширювати», яке утворене за допомогою префікса dis- (що означає «роз-») від дієслова fundere — «лити». Це дієслово є спорідненим із готським giutan, давньоанглійським geotan, давньоверхньонімецьким giozan та нововерхньонімецьким gießen (що означає «лити»). Таким чином, слово «дифузія» буквально означає «розлиття» або «поширення».