Словник Української Мови
Буква
1. Фізичне явище відхилення хвиль (світлових, звукових, радіохвиль тощо) від прямолінійного поширення при їхньому проходженні повз краї перешкод або крізь вузькі отвори, що призводить до огинання хвилями перешкод та інтерференції.
2. У геології — розсіювання та інтерференція рентгенівських променів, електронів або нейтронів на кристалічних ґратках мінералів, що використовується для дослідження їхньої атомної структури (наприклад, рентгенівська дифракція).
Приклад 1:
Дифракція світла. Принцип Гюйгенса-Френеля ………………………………. 217 §94.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Дифракція, зокрем а, приводить до Хвильова оптика 218 n r ϕ dS S M Рис. 221 0S огинання світловими хвилями перешкод і проникнення світла в область геометри ч- ної тіні.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Дифракція Френеля на круглому отворі та диску Дифракція Френеля – це дифракція сферичних світлових хвиль, а дифракційна картина спостерігається на скінченій ві д- далі від перешкоди, що викликала дифра к- цію. Дифракція на круглому отворі Нехай сферична хвиля, щ о поши-Хвильова оптика 222 рюється з точкового джерела 0S , зустрічає на своєму шляху екран з круглим отвором (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”