дифракція

[dɪfrɑkt͡sijɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Фізика) –

    Фізичне явище відхилення хвиль (світлових, звукових, радіохвиль тощо) від прямолінійного поширення при їхньому проходженні повз краї перешкод або крізь вузькі отвори, що призводить до огинання хвилями перешкод та інтерференції.

  2. (Геологія) –

    У геології — розсіювання та інтерференція рентгенівських променів, електронів або нейтронів на кристалічних ґратках мінералів, що використовується для дослідження їхньої атомної структури (наприклад, рентгенівська дифракція).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дифракція, р. дифракції, д. дифракції, з. дифракцію, о. дифракцією, м. дифракції, к. дифракціє

Більше записів