дифолт

1. Невиконання боржником (країною, компанією, організацією) своїх зобов’язань, зокрема платежів за позиками або борговими цінними паперами, що призводить до оголошення його неплатоспроможним.

2. Стан, що виникає внаслідок такого невиконання фінансових зобов’язань; технічний дефолт.

3. У розмовній мові — відмова від виконання будь-яких зобов’язань або порушення домовленостей.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (True) |