1. У лінгвістиці — злиття двох сусідніх звуків (здебільшого голосних) в один довгий або дифтонг у процесі мовної еволюції.
2. У медицині — патологічне розтікання, розповсюдження рідини (наприклад, гною, ексудату) в тканинах або порожнинах тіла.
дифлюенція
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |